Jeg vil at familien min og alle barn og voksne skal være mer lykkelige, smile oftere, og at himmelen vår alltid skal være fredelig! // Я хочу, щоб моя родина і всі діти й дорослі більше раділи, частіше усміхалися, і щоб небо у нас було завжди мирним!
Se ukrainsk tekst lenger nede på siden.
// Перегляньте текст українською на сторінці нижче
Vil du lese flere historier om «Ukrainske håp»?
// Бажаєте прочитати більше історій про «Українські надії?» Шукайте тут:
Ukrainske håp – alle historiene – Vest-Agder-museet (vestagdermuseet.no)
Ukrainske håp Archives – Vest-Agder-museet (vestagdermuseet.no)
Veronica Duhina, 5 år, Kyiv
Jeg er veldig glad for at jeg fikk lov av foreldrene mine til å ta med de gode, gamle vennene mine – en rosa bjørn og en favorittdukke til Norge! De beskyttet meg da vi flyktet fra krigen i Ukraina. Sammen med foreldrene mine liker jeg å se på bilder fra Ukraina – hvor det er sommer, det er varmt, jeg er i solsikkene som vokste i nærheten av huset vårt. Hjemme likte jeg også å pynte meg med blomster og le med venner. Jeg har også et helt spesielt bilde – der storebroren min og jeg står foran juletreet – vi feiret siste nyttår før krigen startet. Den dagen var vi alle sammen i huset vårt og hadde det gøy!
Jeg vil at familien min og alle barn og voksne skal være mer lykkelige, smile oftere, og at himmelen vår alltid skal være fredelig!
Valery Dugin, 13 år, Kyiv
Da foreldrene mine skulle bringe meg i sikkerhet, vekk fra krigen hjemme, ble jeg forvirret og spurte både dem og meg selv om jeg kunne fortsette å svømme. Foreldrene mine lovet at de skulle gjøre alt for at jeg skulle få en sjanse til å jobbe med drømmen min og gradvis bane vei for min egen sportssuksess. Mitt håp, som jeg investerer all min energi og tid i, har alltid vært knyttet til sport! Jeg elsker å svømme, noe jeg har holdt på med i det meste av livet mitt – siden jeg var 6 år. Vanligvis krever og tar trening mye tid og energi, men for meg er svømming alltid en ferie!
I Ukraina deltok jeg ofte i konkurranser og samlet mange medaljer og priser. Nå trener jeg i Norge, med Varodd svømmeklubb. Jeg er uendelig takknemlig for at far og mor, trenerne og landet her har gitt meg muligheten til å fortsette å trene systematisk, slik at jeg kan komme nærmere mine personlige seire hver dag.
Вероніка Дугіна, 5 років, м.Київ
Я дуже рада, що мої батьки взяли зі мною моїх добрих давніх друзів – рожевого ведмедика і улюблену ляльку! Вони захищали і оберігали мене по дорозі до Норвегії, коли ми втікали від війни з України. Разом з батьками я люблю часто дивитися фотографіі з України – там, де літо, тепло, я у соняхах, які росли недалеко від нашого дому. Вдома я також любила прикрашати себе квітами і сміятися з друзями. У мене є ще й дуже особлива фотографія – де ми зі старшим братом біля ялинки святкували останній раз Новий рік перед війною. У той день ми були всі разом у своєму домі і веселилися!
Мої надії – щоб усе повторилось! Я хочу, щоб моя родина і всі діти й дорослі більше раділи, частіше усміхалися, і щоб небо у нас було завжди мирним!
Валерій Дугін, 13 років, м.Київ
Коли батьки зібралися відвезти мене у безпечне місце, подалі від війни в мене вдома, я був розгублений і запитував їх і себе, чи зможу я й надалі займатися плаванням. Мої батьки пообіцяли, що докладуть усіх зусиль, аби я мав шанс працювати над своєю мрією і поступово прокладати шлях до власного спортивного успіху. Мої надії, в які я вкладаю всю свою енергію і час, завжди були пов’язані зі спортом! Я обожнюю плавання, яким займаюся більшу половину свого життя – з 6 років. Зазвичай тренування вимагають і відбирають багато часу і сил, але для мене плавати – це завжди свято!
В Україні я часто брав участь у змаганнях і вже зібрав багато медалей та відзнак. Зараз я тренуюся у Норвегії, у клубі Varrod. Я безмежно вдячний моєму татові і мамі, які подбали про мене, і я маю нагоду систематично продовжувати тренування. Я хочу сказати спасибі також тренерам і країні, яка надала мені усі можливості, що дають змогу щодня ставати ближче своїх особистих до перемог.
